З моменту смерті Олександри Аврамівни більшість дітей роз'їхалися та вони постійно підтримують зв'язок. За ініціативи Федіра Деревського з'їзди дітей до будинку дитинства стали обов'язковими через 3-5 років. Починаючи з 1959 до 2019 року вони бачилися 12 разів.
Їхні кожні зустрічі проходять за певним маршрутом. Пропоную переглянути «Маршрут пам'яті нащадків Деревських»
Мета проведення екскурсії:
1. Відвідати ікону Роменської Мадонни, колишню школу-інтернат, памятник О.Деревської, народний музей на честь Роменської Мадонни, сімейний будинок, місця, які пов'язані з життям та діяльністю О.Деревської. Ознайомити вихованців з історичним минулим міста, із визначною подією - періодом перебування на Роменщині Матері-героїні.
2. Відвідати Цвинтар. Ознайомити туристів з місцем вічного спочинку - О.Деревської у м. Ромни.
3. Виховувати інтерес до рідної місцевості, пробуджувати почуття любові та шанобливого ставлення до історичної минувшини та культурної спадщини рідного краю.
4. Формувати світогляд та національну свідомість підростаючого покоління України.
Нитка проведення екскурсії:
Залізнична станція м. Ромни - Сімейний будинок - Цвинтар -Школа-інтернат ім. О.Деревської - Пам'ятник О.Деревської - Меморіальний куточок, присвячений пам'яті Матері-героїні О.А.Деревській - Роменський краєзнавчий музей (ікона Роменської Мадонни)
Тобі - велична і прекрасна,
тобі любима й дорога,
і вдячність наша завжди вчасна,
любима Олександра Деревська
Залізнична станція м. Ромни
Коли на залізничній станції Ромни представники місцевої влади зустрічали родину Деревських, які приїхали з далекого і голодного Поволжя, ніхто не міг повірити, що це одна сім'я. адже в ній було аж 29 дітей різного віку. Їх забирали з дитячих будинків, сиротинці, з блокадного Ленінграда, просто з вулиці - звідусіль, де такі траплялися, і скрізь, куди заносила життєва доля. Глава родини працював нафтовиком, тож його часто перекидали з місця на місце.
Після Грозного вони тривалий час жили на Сахаліні, потім у місті Сизрань, а напередодні Великої Вітчизняної війни переїхали до селища Отважне Куйбишевської області, що на правому березі Волги. Саме там родині жилося найтяжче: бракувало харчів, одягу, взуття... аби розповісти про все пережите, не вистачило б і кількох томів. Але вони були Сім'єю, в якій порівну ділили радість і горе, проблеми і здобутки, щастя і невдачі. Саме це допомогло вистояти в жорстокому двобої з голодом і розрухою, холодом і невизначеністю. Відтак життя в повоєнних Ромнах, куди одержав призначення Омелян Костянтинович, після голодного Поволжя видалося щасливим і безхмарним. Адже поряд із дітьми завжди була вона, Мама - ніжна, любляча, терпляча, справедлива, добра, одне слово - найкраща.
До 80-ї річниці з дня народження О. А. Деревської біля входу школи-інтернату, що носить її ім'я, відбулося урочисте відкриття пам'ятника Матері. Його авторами були архітектор А.Сіпко та скульптор О.Миненко.
У 1945 році сім'я Деревських переїхала в місто Ромни, де отримала будинок по вулиці Інтернаціональній, буд. 14 ( зараз вулиці Леоніда Полтави, буд. 14), це ж потрібно бути такому збігові - в родині виховувалися українці, росіяни, узбеки, чуваші, мордвини та представники інших національностей). Мали свого коня Дуная, машину-полуторку, поросятко,...
Останні роки життя Олександра Аврамівна тяжко хворіла, померла 25 серпня 1959 року. Цю сумну дату лише умовно можна вважати закінченням історії цієї дивовижної сім'ї. Адже почалася зовсім інша сторінка в життєписі любові, добра, підтримки, допомоги. Смерть дорогої людини об'єднала всіх-всіх синів і дочок. На той час у Деревської вже були онуки, які...
Після смерті Олександри Аврамівни дітей було переведено до школи-інтернату, який згодом отримав назву імені Деревської. Але таке ім'я зникло, оскільки замість колишнього інтернату для сиріт тут розмістили відділення Сумської обласної гімназії-інтернату для талановитих і творчо обдарованих дітей. З осені 2017року тут немає й цього навчального...
Створений в 1974 року в Роменській школі імені О. А. Деревської та діяв до 2017року. У зв'язку з закриттям школи-інтернату, закривається й музей. Гострим стало питання стосовно матеріалів та експонатів музею.